ніжка

НІ́ЖКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до нога́.

— Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33);

Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42);

Дівчинка.. заляпала босими ніжками по долівці (Тют., Вир, 1964, 104);

Біля стіни.. стояв почорнілий стіл і біля нього лежала перевернута догори ніжками лава (Донч., VI, 1957, 242).

2. Стебло рослини, нижня частина гриба.

Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках (Коп., Як вони.., 1961, 43);

Немов зонти на довгих ніжках, вони тепер стоять усі, — такі червоні, в білих бризках, блищать [гриби] у ранішній росі (Забіла, У.. світ, 1960, 52).

∆ Чо́рна ні́жка — хвороба рослин, при якій чорніє та загниває коренева шийка та корені рослин.

Уражені чорною ніжкою бульби часто загнивають у сховищах (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 339).

◊ Ко́зяча (кози́на) ні́жка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубшим кінцем догори.

Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 373);

— Так от розкажи, Черниш, гвардії капітанові, — говорив Іван Антонович, попихкуючи козиною ніжкою (Гончар, І, 1954, 255);

Підставля́ти (підста́вити) ні́жку — те саме, що Підставля́ти (підста́вити) но́гу ( див. нога́).

Він роздумував.. — бувають же на світі отакі нахабні люди: підставлять тобі ніжку, завдадуть неприємностей, а тоді ще й, не позичаючи очей у сірка, в гості лізуть (Збан., Курил. о-ви, 1963, 202);

Ха́тка на ку́рячій ні́жці (на ку́рячих ні́жках) див. ку́рячий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніжка — ні́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́жки Орфографічний словник української мови
  2. ніжка — [н’іжка] -жкие, д. і м. н'із'ц'і, мн. н'іжкие, н'іжок Орфоепічний словник української мови
  3. ніжка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до нога. 2》 Стебло рослини, нижня частина гриба. Чорна ніжка — хвороба рослин, за якої чорніє та загниває коренева шийка і корені рослин. Козяча (козина) ніжка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубішим кінцем догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. – Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній); Дівчинка .. Словник української мови у 20 томах
  5. ніжка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  6. ніжка — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Фразеологічний словник української мови
  7. ніжка — Ні́жка, ні́жки, -жці; ні́жки́, ні́жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ніжка — Ніжка, -ки ж. 1) ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда. Словник української мови Грінченка