ніжка

ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ, і край (В. Кучер); Он у людей комори тріщать, стільки того добра понабирали, а ти, старий дурню, до жнив ноги витягнеш (А. Іщук); Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг (М. Старицький); — Ген скільки дурних, що тягнуться, тягнуться, піт їм очі заливає, вони його злизують, а потім — бац — простягнув ноги, нічого вже йому не треба, все зосталось (Є. Гуцало); Подекуди вже й ноги витягують з голоду (Ю. Збанацький); // Здохнути (про тварину). Ґазда так узлостився, що вхопив кіл та тєкнув (ударив) ним свиню по голові, що вона покрутилася, повертілася та витягла ноги (Г. Хоткевич); Так в один з днів стало відомо, що кінь Якова Степановича до того зледащів, що витягнув біля озера ноги (Ю. Збанацький); — От що, небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці.. Візьмеш моїх пару коней, бо і їм тут не солодко. Того й дивись, що ноги протягнуть (С. Добровольський). ви́простати ні́жки. До вечора й ніжки випростав (півень) (Сл. Б. Грінченка).

козя́ча (кози́на) ні́жка. Велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори. Коли генерал під’їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник); Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (М. Чабанівський); Борис скрутив козину ніжку, насипав у неї махорку (В. Земляк).

на куря́чій ні́жці, зі сл. ха́тка, хати́на і т. ін. Маленька, вбога, стара. Він вернеться, як уже його хата буде в воді. Аби вода була добра, то її зовсім розваляє, бо то хатка на курячій ніжці (Б. Грінченко); Безрідні — і вона, і Прокіп. Усе й горе од того. А була б у них хоч на курячій ніжці хатина — о, жили б! (А. Головко). на куря́чих ні́жках. Кілька голубих ракет похмуро освітили частину гірської дороги, безлюдне узлісся, лісникову хату на курячих ніжках (О. Гончар).

па́дати (ки́датися) / упа́сти (ки́нутися) в но́ги (під но́ги, до ніг і т. ін.) кому, кого, до кого і без додатка. 1. Усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т. ін., перев. стаючи на коліна. Закусив (Гервасій) нижню губу, рвонув угору арапник, але .. одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію (М. Стельмах); — А нуте, провчіть її, щоб знала — як бариню обдурю…— Панійко! голубонько! — не дала договорити Уляна і кинулась у ноги (Панас Мирний); // Звертатися до кого-небудь з уклінним проханням. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (М. Коцюбинський). 2. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник). па́дати до ні́жок. (Служебка:) Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка). 3. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т. ін.; скорятися. Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників (Д. Бедзик). 4. Виявляти кому-небудь велику шану. — Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала (П. Загребельний).

підставля́ти / підста́вити но́гу (ні́жку) кому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь у чомусь, завдаючи неприємності. Кожному (старшому) бажалося вискочити перед начальством, .. через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний); Все йшло б гаразд, якби .. колеги .. не підставляли Вікторові ніжку (П. Автомонов); Не схильний (індивідуаліст) радіти успіху товариша, а часто навіть прагне підставити товаришеві ногу (З журналу). підставля́ти колі́нця. Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху, почали, як кажуть, підставляти колінця (Збірник про М. Кропивницького).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка (ні́жкою) бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніжка — ні́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́жки Орфографічний словник української мови
  2. ніжка — [н’іжка] -жкие, д. і м. н'із'ц'і, мн. н'іжкие, н'іжок Орфоепічний словник української мови
  3. ніжка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до нога. 2》 Стебло рослини, нижня частина гриба. Чорна ніжка — хвороба рослин, за якої чорніє та загниває коренева шийка і корені рослин. Козяча (козина) ніжка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубішим кінцем догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. – Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній); Дівчинка .. Словник української мови у 20 томах
  5. ніжка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  6. ніжка — Ні́жка, ні́жки, -жці; ні́жки́, ні́жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. — Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); Дівчинка.. Словник української мови в 11 томах
  8. ніжка — Ніжка, -ки ж. 1) ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда. Словник української мови Грінченка