ніч

НІЧ, но́чі, ж.

Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку.

Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші... (Панас Мирний);

У ніч глибоку переходить вечір, Дванадцять чуть ударів із Москви, І гімн летить величний понад світом (М. Рильський);

А вгорі вже блідли зорі: западала пізня ніч (Ю. Смолич);

* У порівн. В Уласа очі були темно-карі, ясні та привітні, як весняна ніч (І. Нечуй-Левицький);

Фрунзе став як ніч (О. Гончар).

(1) Бі́лі но́чі – літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається з світанком.

Біла ніч блукала над Невою (Л. Первомайський);

Заходила червнева біла ніч (Василь Шевчук);

(2) Глу́па ніч (пі́вніч, о́сінь) – пізній час ночі; пізня осінь.

Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький);

Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський);

Одного разу, коли в селі стояла глупа осінь, по вулицях роз'їздили козаки і не можна було світити світла, він затривожився зовсім (І. Микитенко);

Хай не святенниця, недоторка, – а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко);

На ло́ні но́чі див. ло́но;

Недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти ноче́й (ні́чок, ніч, ні́чку і т. ін.) див. недосипа́ти²;

Не про́ти но́чі (при лю́дях, при ха́ті) зга́дувати (зга́дуючи) див. зга́дувати;

(3) Неспа́на ніч – ніч, протягом якої хто-небудь не міг заснути.

Увійшов молодий панок, .. з непевною і передчасно постарілою фізіономією, що носила виразні сліди багатьох неспаних ночей і надмірного вживання гострих напитків [напоїв] (І. Франко);

Нічні́ світи́ла; Світи́ла но́чі див. світи́ло;

(4) Ніч (ні́чка, тьма, те́мрява і т. ін.) покрива́є / покри́є (покри́ла) кого, що – ніч (нічка, тьма, темрява і т. ін.) робить невидимим, ховає кого-, що-небудь.

Вінок той ясніє то цілим сузір'ям, то окремими іскрами, далі тьма і його покриває (Леся Українка);

Чорна баба – нічка темна: Із давніх-давен Покриває все на світі, Як погасне день (Л. Глібов);

Тільки ніч покриє всі дороги, віла йде попід темничні мури (Леся Українка);

(5) Ніч у ніч – кожної ночі; Поси́діти ніч див. поси́діти;

Пра́во пе́ршої но́чі див. пра́во;

Світи́ло но́чі <�Нічне́ світи́ло> див. світи́ло;

(6) Страсна́ ніч – ніч на останній четвер перед пасхою;

(7) Тіє́ї (то́ї, ті́ї) но́чі – вживається на позначення того, що певна дія відбувається в якусь ніч, якийсь день (вечір і т. ін.) одночасно з іншою або після дії, про яку уже згадувалось, повідомлялось раніше.

Неспокійно спалося Тиховичеві тої ночі (М. Коцюбинський);

Ломицький і справді перемучився того вечора... Зібравшись у дорогу і вклавшись, він сів пити чай (І. Нечуй-Левицький);

В той вечір [коли Сергій привів у хату Дороша] Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник);

(8) Тріску́ча ніч – ніч з дуже сильним, лютим морозом.

Вирушаючи з відрами на річку, Вутанька щоразу мусить брати й сокиру з собою: після тріскучої ночі ополонки доводиться прорубувати заново (О. Гончар);

Надворі тріскуча морозяна ніч... (І. Нехода).

◇ Без но́чі не туте́шній див. туте́шній;

(9) Вальпу́ргієва ніч, книжн. – гучна, весела гулянка.

– Доброго ранку, Сашо! Як спалось? – Дякую, друже! Ніяк не спалось. А ти хіба спав? – Куди там спав! Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! (О. Гончар);

(10) Варфоломі́ївська ніч, книжн. – жорстока розправа, масове підступне винищення політичних противників; кровопролиття.

Тактика варфоломіївських ночей була властива гітлерівцям (В. Коптілов);

Від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі див. світ¹;

(11) Гороби́на ніч – ніч із сильною й тривалою грозою.

Це була справді горобина ніч, з блискавками та іншими страхіттями, так що літакові довелось дещо відхилитись від курсу (Л. Дмитерко);

А в ночі буйні, ночі горобині палають зорі грізної краси (Л. Костенко);

День і ніч <рідше Як день, так ніч> див. день;

Дні і (та) но́чі <�Дня́ми і ноча́ми> див. день;

З (від) ра́нку (з ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі) див. ра́нок;

Згу́щується (згуща́ється) / згусти́лася атмосфе́ра (ніч) <�Згусти́лися ті́ні> див. атмосфе́ра;

Лю́ди ніч [по шматка́х] розібра́ли див. лю́ди;

На добра́ніч! <�До́брої но́чі!> <рідше До́бра ніч!> див. добра́ніч;

(12) На ніч – для використання вночі.

– Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає, – поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Григорій Тютюнник);

Недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)] див. недосипа́ти²;

Ні дня ні но́чі див. день;

(13) Ніч ні́цьку, розм. – цілу ніч; Ніч розібра́ти див. розбира́ти;

Носи́ти ніч за собо́ю див. носи́ти;

Покри́тися тьмо́ю ві́чної но́чі див. покрива́тися;

(14) Поля́рна ніч – частина року, протягом якої за полярним колом не сходить сонце;

(15) Про́ти но́чі – пізно ввечері, перед настанням ночі.

– Куди ж ти оце йдеш проти ночі? – питаю я в його (І. Нечуй-Левицький);

– Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі (М. Стельмах);

(16) У ніч – у простір, охоплений нічною темнотою.

Вартує мати і чуло дивиться у ніч (В. Сосюра);

Вона ніби ждала його, відразу ж заспішила, вдяглася, замкнула двері, і вони рушили в ніч (Ю. Збанацький);

(17) Упа́ла ніч на що – на якійсь території настала темнота.

Упала ніч на табір (О. Довженко);

(18) Ці́лу (цілі́сіньку) ніч – протягом усієї ночі.

Під тином сіла [мати] І ніч цілісіньку сиділа Та плакала (Т. Шевченко);

На другий день Раїса довідалась, що о. Василь спокійно проспав цілу ніч (М. Коцюбинський);

(19) Як ніч:

а) смутний, насуплений, похмурий.

Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський);

б) (зі сл. п'я́ний.) дуже, надзвичайно.

По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п'яний як ніч і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю (О. Довженко);

Як осі́ння ніч.

Шляхтичі, п'яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали (І. Нечуй-Левицький).