ніч

без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар).

вальпу́ргієва ніч, книжн. Гучна, весела гулянка. — Доброго ранку, Сашо! Як спалось? — Дякую, друже! Ніяк не спалось. А ти хіба спав? — Куди там спав! Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! (О. Гончар).

варфоломі́ївська ніч, книжн. Жорстока розправа, масове підступне винищення політичних противників; кровопролиття. Тактика варфоломіївських ночей була властива гітлерівцям (В. Коптілов).

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний).

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).

день і ніч. Постійно, весь час. День і ніч палає доменна піч (З журналу).

дні і (та) но́чі. Безперервно, постійно, безупинно, весь час. І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда); Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв); Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський). дня́ми і ноча́ми. Висока, худа, .. вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

лю́ди ніч (по шматка́х) розібра́ли. Настав ранок; розвиднілося. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (А. Іщук); Коли місяц переплив через середину неба, Юрій Дзвонар .. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому лепіти? (М. Стельмах).

на ніч. Для використання вночі. — Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає,— поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Григорій Тютюнник).

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти (ноче́й), (і (та)) недоїда́ти / недої́сти (хлі́ба (шматка́ хлі́ба)). Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (Кіндрат Антонович:) Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

ні дня ні но́чі кому, у кого. Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. А працює було (матуся)! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко); — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди (завжди) так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик).

як день, так ніч. Безперервно; весь час. Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський); Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич).

як ніч. 1. Смутний, насуплений, похмурий. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський). 2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний як ніч і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю (О. Довженко). як осі́ння ніч. Шляхтичі, п’яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали (І. Нечуй-Левицький).