обгін

Значення в інших словниках

1. обгін — обгі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. обгін — [оубг’ін] обгону, м. (на) обгон'і, мн. обгоние, обгон'іў Орфоепічний словник української мови
3. обгін — обгону, ч. Дія за знач. обганяти I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обгін — ОБГІ́Н, обго́ну, ч. Дія за знач. обганя́ти¹. На заміських дорогах водій повинен подавати сигнал перед крутими поворотами на перевалах, коли погано видно дорогу, а також перед обгоном (Автомоб., 1957, 264). Словник української мови в 11 томах
5. обгін — Обгін, -го́ну м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186. Словник української мови Грінченка