1. Орфографічний словник української мови

обгін

обгі́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгін — [оубг’ін] обгону, м. (на) обгон'і, мн. обгоние, обгон'іў Орфоепічний словник української мови
  2. обгін — обгону, ч. Дія за знач. обганяти I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгін — ОБГІ́Н, обго́ну, ч. Дія за знач. обганя́ти¹ 1. На заміських дорогах водій повинен подавати сигнал перед крутими поворотами на перевалах, коли погано видно дорогу, а також перед обгоном (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обгін — ОБГІ́Н, обго́ну, ч. Дія за знач. обганя́ти¹. На заміських дорогах водій повинен подавати сигнал перед крутими поворотами на перевалах, коли погано видно дорогу, а також перед обгоном (Автомоб., 1957, 264). Словник української мови в 11 томах
  5. обгін — Обгін, -го́ну м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186. Словник української мови Грінченка