обезправити
ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезпра́влять; док., кого, що.
Зробити безправним.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезправити — обезпра́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезправити — -влю, -виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним. Словник української мови в 11 томах