обезправити
обезпра́вити
-влю, -виш; мн. обезправлять; док., перех.
Зробити безправним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезправити — обезпра́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезпра́влять; док., кого, що. Зробити безправним. Словник української мови у 20 томах
- обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним. Словник української мови в 11 томах