1. Словник української мови в 11 томах

обезправити

ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезправити — обезпра́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезправити — -влю, -виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезпра́влять; док., кого, що. Зробити безправним. Словник української мови у 20 томах