1. Словник української мови у 20 томах

обережно

ОБЕРЕ́ЖНО.

Присл. до обере́жний.

Підходили [селяни] обережно, приглядаючись і прислухаючись – чи немає часом якоїсь пастки (А. Головко);

Всі входили в хату обережно, сиділи поважно – ніхто не всміхнеться; розмова тиха (Марко Вовчок);

Узяв [Арсен] до рук скрипку й обережно заграв (Л. Дмитерко);

Маланка .. розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (М. Коцюбинський);

– Ти поговори з Лідою Шепель. Обережно, тактовно, ти знаєш – як (О. Донченко);

Він обережно відповідав на мої запитання (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обережно — обере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обережно — пр., ОБАЧНО і всі пох. від ОБЕРЕЖНИЙ; (рухатися) помалу, з оглядом. Словник синонімів Караванського
  3. обережно — Присл. до обережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обережно — ОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до обере́жний. Підходили [селяни] обережно, приглядаючись і прислухаючись — чи немає часом якоїсь пастки (Головко, II, 1957, 346); Всі входили в хату обережно, сиділи поважно — ніхто не всміхнеться; розмова тиха (Вовчок, І, 1955... Словник української мови в 11 томах
  5. обережно — Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81). Словник української мови Грінченка