обзивати
ОБЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., кого.
1. Називати кого-небудь образливими, лайливими словами; давати комусь негативну оцінку.
Жадан.., чухаючи потилицю, обзивав себе бельбасом, просив пробачення (Яків Баш);
– Ні, – думав він, – не по правді діють наші гридні, обзиваючи ключницю Ярину недоброю та ще й злою (С. Скляренко);
– Де ж це видано – дурнем обізвати хазяїна в його хаті! (І. Багмут).
2. діал. Гукати.
– Хто там? – обізвав його сторож .. Хведір, наче злодій, кинувся, одбіг від цвинтаря (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обзивати — обзива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обзивати — див. ганьбити; лаяти Словник синонімів Вусика
- обзивати — -аю, -аєш, недок., обізвати, -ву, -веш, док., перех. 1》 Називати кого-небудь образливими, лайливими словами; давати комусь негативну оцінку. 2》 діал. Гукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обзивати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- обзивати — ОБЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех. 1. Називати кого-небудь образливими, лайливими словами; давати комусь негативну оцінку. Жадан.. Словник української мови в 11 томах