обкручуватися

ОБКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.

1. навколо чого. Обмотувати, обвивати собою що-небудь.

– І це гроші, – байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална (М. Стельмах);

Ото в спеку як почала Ряба мотати хвостом, ґедзів обмахувати, а хвіст і обкрутився навколо міцної гілки (О. Донченко).

2. на чому. Обертатися кругом, на одному місці.

Адась стрепенувся і обкрутився на місці (І. Франко);

Вона обкрутилася на каблуці і тільки тепер помітила накритий стіл (В. Собко).

3. Змінювати своє положення; повертатися.

Весь [Шовкун] був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (О. Гончар);

Вона кілька разів обкрутилася перед дзеркалом, то вправо, то вліво, вигинаючи талію (М. Руденко).

4. чим, розм. Обмотуватися, обгортатися чим-небудь.

Обкрутитися шарфом.

5. розм. Те саме, що обхо́дитися 1.

Сагайдачний звернувся до старшини, просив надіслати валки з хуторів, але тим часом треба було якось обкрутитися (З. Тулуб).

6. розм. Одружуватися, вінчатися.

На плантації полюбився з дівчиною – злигалася біда з горем – обкрутилися (О. Кундзич);

– Майбутнє Ніночки забезпечене!.. Он я теж у дев'ятнадцять літ обкрутилася, – хвилюючись, чекала [Докія Григорівна] відповіді чоловіка (Іван Ле).

7. тільки недок. Пас. до обкру́чувати 1.