обкручуватися

ОБКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.

1. Обмотувати, обвивати собою що-небудь.

— І це гроші, — байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална (Стельмах, Хліб.., 1959, 578);

Ото в спеку як почала Ряба мотати хвостом, гедзів обмахувати, а хвіст і обкрутився навколо міцної гілки (Донч., VI, 1957, 143).

2. Обертатися кругом, на одному місці.

Адась стрепенувся і обкрутився на місці (Фр., VII, 1951, 179);

Вона обкрутилася на каблуці і тільки тепер помітила накритий стіл (Собко, Справа.., 1959, 17).

3. Змінювати своє положення; повертатися.

Весь [Шовкун] був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Гончар, III, 1959, 216);

Вона кілька разів обкрутилася перед дзеркалом, то вправо, то вліво, вигинаючи талію (Руд., Остання шабля, 1959, 30).

4. чим, розм. Обмотуватися, обгортатися чим-небудь.

Обкрутитися шарфом.

5. розм. Те саме, що обхо́дитися 1.

Сагайдачний звернувся до старшини, просив надіслати валки з хуторів, але тим часом треба було якось обкрутитися (Тулуб, Людолови, II, 1957, 223).

6. розм. Одружуватися, вінчатися.

На плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем — обкрутилися (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 358);

— Майбутнє Ніночки забезпечене!.. Он я теж у дев’ятнадцять літ обкрутилася, — хвилюючись, чекала [Докія Григорівна] відповіді чоловіка (Ле, В снопі.., 1960, 122).

7. тільки недок. Пас. до обкру́чувати¹.