обкручувати

ОБКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док.

1. що, навколо чого. Обмотувати, обвивати що-небудь чимось або щось навколо чого-небудь.

Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко);

Миттю він закинув стьожку за стовпчик кроваті [ліжка], миттю обкрутив кругом шиї (Панас Мирний);

Мартинюк .. обкрутив рушник навкруг шиї .. і подався додому снідати (Л. Дмитерко);

* Образно. Обкрутить [Тугокопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Ковінька).

2. кого, що. Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку небудь поверхню.

Чорна густа коса обкручувала голову (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Він почув, як його душу холодною гадюкою обкручувала тривога (І. Франко);

Справи – як та нитка з клубка, вимотуються щодня, безконечним плетивом обкручуючи його (Іван Ле).

3. перев. док., перен., кого, розм. Увести в оману; обдурити.

– Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, – з жалем промовив Михайло. – Обкрутять тебе, ідоли... (П. Колесник);

– А ловко ми їх обкрутили, пане сотнику. Скільки добра, і все на двох (І. Цюпа);

// Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження.

В театрі, де вона працювала, одверто говорили, що “ота бісова дівка таки обкрутила хлопця і оженила на собі” (С. Голованівський).

4. кого і без прям. дод., розм. Одружувати, вінчати.

Не забарились і їх [сотника з Солохою] обкрутити (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Моя [дочка] вже доросленька! Кума казали, що Іванів Максим уже напитував! Мабуть, так, у м'ясниці й обкрутимо! (Остап Вишня).

5. кого, що, розм. Крутити кого-, що-небудь навколо себе.

Він так обкрутив її кругом себе, що на бідній бурлачці затріщала свита (І. Нечуй-Левицький);

– Ой, сестричка ж у мене! – обкрутила її навколо себе Ліза (М. Руденко);

// Повертати щось кругом навколо його осі; обертати на місці.

Загорнувся [Йоганес] в плащ.., обкрутив ключ в замку й пішов (О. Кобилянська).

6. тільки док., що на чому, розм. Об'їхати (див. об'їжджа́ти¹ 3).

– У начальства машини: поки на велосипеді обкрутиш колгосп, воно в двох побуває (Ю. Збанацький).

◇ Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки) див. обво́дити;

(1) Обкрути́ти довко́ла но́са кого – перехитрити, спритно обдурити когось.

– Ну, Крумке просто молодець. Отак обкрутив довкола носа англійців (Ю. Бедзик);

(2) Обкрути́ти (обла́годити) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву) – вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь.

Вичитавши листа всім, що були на нараді, король уже не вагаючись припоручив Чарнецькому облагодити справу з Богуном так, як він пропонував (А. Кащенко);

– Е, мати – пусте! Можна впрохати тітку Мотрю, вона се діло облагодить (М. Коцюбинський);

І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач);

Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа).