обкручувати

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав (Гнат) своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); (Микита (набік):) І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко). 2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкручувати — обкру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкручувати — ОБВИВАТИ; (дільце) прокручувати, дк. облагодити, обробити; П. ОБДУРЮВАТИ; (молодих) Ф. одружувати, вінчати; (ключ) крутити, обертати. Словник синонімів Караванського
  3. обкручувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  4. обкручувати — -ую, -уєш, недок., обкрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку-небудь поверхню. 2》 перев. док., перен., розм. Увести в оману; обдурити. || Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обкручувати — ОБКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що, навколо чого. Обмотувати, обвивати що-небудь чимось або щось навколо чого-небудь. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Словник української мови у 20 томах
  6. обкручувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. обкручувати — Обкру́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обкручувати — ОБКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Обмотувати, обвивати що-небудь чимось або щось навколо чого-небудь. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (Ільч, Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  9. обкручувати — Обкручувати, -чую, -єш сов. в. обкрути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. обкрутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Словник української мови Грінченка