облазити

ОБЛА́ЗИТИ¹, а́жу, а́зиш і рідко ОБЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док., розм.

1. Утрачати волосся, шерсть, пір'я.

[Дранко:] Он у вас від п'ятьох [дочок] клопоту того повен міх, аж голова облізла (М. Кропивницький);

// Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір'я).

Василині чомусь здалося, що то стояла на задніх лапах миша, на котрій облізла шерсть (І. Нечуй-Левицький);

Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла (А. Хижняк).

2. Лущитися, облуплюватися (про частини тіла).

Засідали за мережаний стіл .. і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку гостру, од якої облазив язик (М. Коцюбинський);

Хай смагне, облазить тут обличчя, хай смагнуть губи, але тут ти невіддільна від тих, кому трудно (О. Гончар);

// Сходити, зніматися з тіла, відділяючись маленькими тонкими плівками (про шкіру).

Здається, висунеш носа надвір, ураз полупиться ніс, шкіра облізе (О. Донченко).

3. Втрачати верхній шар чого-небудь (фарби, позолоти і т. ін.).

Бані собору облізли;

// Сходити, злущуватися з поверхні чого-небудь (про фарбу, позолоту і т. ін.).

Фарба з заліза облізла, і місцями залізо взялося дрібним шершавим висипом іржі (Ю. Смолич).

ОБЛА́ЗИТИ², а́жу, а́зиш, недок., ОБЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док., кого, що.

Лізти навколо кого-, чого-небудь; обповзати.

Хлопчик, звісно дитина, плаче та кругом його облазить та дивиться (Г. Квітка-Основ'яненко).

ОБЛА́ЗИТИ³, а́жу, а́зиш, док., що.

1. Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях; ви́лазити.

Ті дерева, що він колись облазив всі до краю... Вони напрочуд розрослись! (Н. Забіла);

// розм. Полазити скрізь, у багатьох місцях, шукаючи чого-небудь.

Побіг Каленик у хату шукать чобота; облазив скрізь, аж піт з нього ллється, та все ніяк не найде (з казки);

Антон облазив усі закутки, а метра не знайшов (С. Чорнобривець);

// розм. Походити скрізь, побувати в багатьох місцях з метою ознайомлення, обстеження або виявлення чого-небудь.

Соя встигав за день облазити всі блоки й забої, побувати на підйомнику й на естакаді, в лазні і в ламповій (Д. Ткач);

Тягнирядно облазив усі гамазеї, доки натрапив на гречане борошно (С. Добровольський).

2. розм., грубо. Їздячи, ходячи і т. ін., побувати скрізь, у багатьох місцях.

Пройдисвіт Брун облазив усю Європу (А. Хижняк).