1. Словник української мови у 20 томах

облак

О́БЛАК, а, ч., заст., поет.

Те саме, що хма́ра.

Вилетів він трохи не під самі облаки (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облак — моск. хмара Словник чужослів Павло Штепа
  2. облак — -а, ч., зах. Вікно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облак — Облак, -ка м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172. Словник української мови Грінченка