облак
о́блак
-а, ч., зах.
Вікно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облак — моск. хмара Словник чужослів Павло Штепа
- облак — О́БЛАК, а, ч., заст., поет. Те саме, що хма́ра. Вилетів він трохи не під самі облаки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- облак — Облак, -ка м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172. Словник української мови Грінченка