облиплий
ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обли́пнути.
Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась .. знову на тривке, загускле дно (О. Гончар);
Лоно високе – видавалось з-під міцно облиплого плаття (Панас Мирний);
// у знач. прикм.
Облипла спітніла сорочка не ховала від людського зору Ахметового сучкуватого тіла (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облиплий — обли́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- облиплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облипнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облиплий — ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин та чаклаків, зморена, облипла багнюкою, видобулась.. Словник української мови в 11 томах