обновник
ОБНО́ВНИК, а, ч.
Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове.
– Хай живе Жук Вусатий! – заревіло навкруги. – Слава другові наших славних обновників і нашому другові! (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обновник — обно́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обновник — -а, ч. Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обновник — ОБНО́ВНИК, а, ч. Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове. — Хай живе Жук Вусатий! — заревіло навкруги. — Слава другові наших славних обновників і нашому другові! (Козл., Мандрівники, 1946, 74). Словник української мови в 11 томах