1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обновник

обно́вник

-а, ч.

Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обновник — обно́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обновник — ОБНО́ВНИК, а, ч. Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове. — Хай живе Жук Вусатий! — заревіло навкруги. — Слава другові наших славних обновників і нашому другові! (Козл., Мандрівники, 1946, 74). Словник української мови в 11 томах
  3. обновник — ОБНО́ВНИК, а, ч. Той, хто обновляє що-небудь, вносить нове. – Хай живе Жук Вусатий! – заревіло навкруги. – Слава другові наших славних обновників і нашому другові! (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах