оболонка

ОБОЛО́НКА, и, ж.

1. Те, що покриває або окутує, оповиває що-небудь зовні, з поверхні.

Зверху над деревами стоять в оболонках із срібного туману хрести на дзвіницях та церквах (С. Васильченко);

Дуб .. густо сипнув жолудями – тугими, теплими, під мідною блискучою оболонкою яких дрімала до певного часу велика сила життя (І. Цюпа);

– Це не просто плями, а гігантські завихрення в газовій оболонці сонця (М. Руденко).

2. анат. Покривна тканина окремих органів, частин організму.

Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає: шкіра і слизові оболонки рожевіють, охололі кінцівки зігріваються (з наук. літ.);

Слизова оболонка, яка вистеляє носову порожнину, має дуже складну будову (з наук.-попул. літ.);

М'яка оболонка мозку.

3. перен. Зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст.

Коли відкинути містичну оболонку поеми, то можна визнати, що образ демона – один із перших у російській літературі образів “зайвої людини” (М. Рильський);

Свідомість того, що вона необхідна для Річинських, розбурхала в ній приспану під оболонкою фальшивої покори владну вдачу (Ірина Вільде).

4. техн. Захисні конструкції, покриття; сорочка.

Каховські будівельники захистили гідротехнічні споруди від атмосферних і механічних руйнувань спеціальними бетонними плитами – оболонками (з наук.-попул. літ.);

Атомний реактор треба було оточити захисною оболонкою з металу і бетону (Н. Рибак).

5. діал. Шибка.

А онде .. Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом .. Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає На світ, з домовини (Т. Шевченко);

Оддалеки блимає огник на селі з двох оболонок – то в одній хаті світиться на досвітках (Марко Вовчок).

△ (1) Павути́нна оболо́нка – блискуча прозора безсудинна оболонка, що покриває головний і спинний мозок.

Найчастіше крововилив відбувається між твердою і павутинною оболонкою мозку (з наук. літ.);

(2) Ра́йдужна оболо́нка – частина судинної оболонки ока, що розташована між рогівкою та кришталиком і має пігменти, від яких залежить колір очей.

Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (з наук.-попул. літ.);

(3) Рогова́ оболо́нка – рогівка.

Рогова оболонка .. здорового ока цілком прозора (з наук.-попул. літ.);

(4) Серо́зна оболо́нка, анат. – тонка оболонка, яка вкриває внутрішні порожнини тіла й органи, що є в них.

Він [шлунок] складається з трьох шарів: серозної, м'язової і слизової оболонки (з наук.-попул. літ.);

(5) Синовіа́льна оболо́нка – внутрішній шар суглобової сумки, який виробляє синовію;

(6) Сітча́ста оболо́нка, анат. – те саме, що сіткі́вка;

(7) Слизова́ оболо́нка – тонка, завжди вкрита слизом оболонка, що вистеляє внутрішню поверхню деяких органів людини та хребетних тварин.

Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає: шкіра і слизові оболонка рожевіють, охололі кінцівки зігріваються (з наук. літ.);

Суди́нна оболо́нка див. суди́нний.