обраний

О́БРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обра́ти.

Втішалася обрана Богом мати, Сповнялась материнської пихи, Святої гордості, що кожна мати має, Як на руках своє дитя тримає (Леся Українка);

Обраний ним шлях простелеться через круті перевали і урвища (О. Гуреїв);

Старший конюх Лук'янченко був обраний секретарем партійної організації лише півроку тому (С. Журахович);

// у знач. ім. о́брані, них, мн. Ті, кого обрано для виконання яких-небудь обов'язків; обранці.

Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані – Прокіп, Гуща й Мажуга (М. Коцюбинський);

Послали в двір обраних, але управитель не схотів про таку ціну й слухати (А. Головко);

// о́брано, безос. пред.

Його обрано керівником [експедиції] (О. Донченко).

2. у знач. прикм. Який виділяється серед інших своїм громадським становищем, розумом, талантом і т. ін.

Простолюду важко було осягнути .. зміст буддійського вчення, яке, безперечно, призначалося для обраних (із журн.);

В нашій країні розумова праця перестала бути привілеєм тільки обраних верств населення (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. о́брані, них, мн. Обранці (у 3 знач.).

Художній тип мислення властивий не тільки обраним, але всім людям (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обраний — о́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обраний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обрати. || обрано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. обрані, -них, мн. Ті, кого обрано для виконання яких-небудь обов'язків; обранці. 2》 у знач. прикм. Який вирізняється з-поміж інших своїм громадським становищем, розумом, талантом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обраний — О́БРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́ти. Втішалася обрана богом мати, Сповнялась материнської пихи, Святої гордості, що кожна мати має, Як на руках своє дитя тримає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. обраний — ОБРА́НЕЦЬ (особа, яку обрано для виконання яких-небудь обов'язків; той, хто вибраний як коханий, друг життя; людина, яка відзначається більшим талантом, обдарованістю, ніж інші), ВИБРА́НЕЦЬ, О́БРАНИЙ перев. мн. (для виконання чогось). Словник синонімів української мови
  5. обраний — О́браний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)