1. Словник української мови у 20 томах

обридник

ОБРИ́ДНИК, а, ч.

Погана, бридка людина.

Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обридник — -а, ч., зах. Гидкий, осоружний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обридник — Обри́дник, -ка м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262. Словник української мови Грінченка