обридник
обри́дник
-а, ч., зах.
Гидкий, осоружний чоловік.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обридник — ОБРИ́ДНИК, а, ч. Погана, бридка людина. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- обридник — Обри́дник, -ка м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262. Словник української мови Грінченка