обурено
ОБУ́РЕНО.
Присл. до обу́рений¹ 2.
Старов обурено протестував, але його не слухали (О. Ільченко);
– Бандити! – обурено сказав Драга. – Ви чуєте, що вони пишуть? (В. Кучер);
* Образно. Вітер віяв, не вщухав, Навпаки – обурено пролетів по всьому саду (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обурено — обу́рено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- обурено — Присл. до обурений I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обурено — ОБУ́РЕНО. Присл. до обу́рений¹2. Старов обурено протестував, але його не слухали (Ільч., Серце жде, 1939, 191); — Бандити! — обурено сказав Драга. — Ви чуєте, що вони пишуть? (Кучер, Чорноморці, 1956, 99); *Образно. Словник української мови в 11 томах