обурено

обу́рено

Присл. до обурений I 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обурено — обу́рено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обурено — ОБУ́РЕНО. Присл. до обу́рений¹ 2. Старов обурено протестував, але його не слухали (О. Ільченко); – Бандити! – обурено сказав Драга. – Ви чуєте, що вони пишуть? (В. Кучер); * Образно. Вітер віяв, не вщухав, Навпаки – обурено пролетів по всьому саду (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. обурено — ОБУ́РЕНО. Присл. до обу́рений¹2. Старов обурено протестував, але його не слухали (Ільч., Серце жде, 1939, 191); — Бандити! — обурено сказав Драга. — Ви чуєте, що вони пишуть? (Кучер, Чорноморці, 1956, 99); *Образно. Словник української мови в 11 томах