обшугувати

ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, діал.

1. Обчищати зерно від лузги.

Обшугаю гречку на крупи (Сл. Б. Грінченка).

2. Обривати, оббивати.

Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють.., Листя обшугають (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшугувати — обшу́гувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обшугувати — -ую, -уєш, недок., обшугати, -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Обчищати зерно від лузги. 2》 Обривати, оббивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшугувати — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  4. обшугувати — ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. 1. Обчищати зерно від лузги. Обшугаю гречку на крупи (Сл. Гр.). 2. Обривати, оббивати. Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб’ють.., Листя обшугають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. обшугувати — Обшу́гувати, -гую, -єш сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132. Словник української мови Грінченка