обшугувати

обшу́гувати

-ую, -уєш, недок., обшугати, -аю, -аєш, док., перех., діал.

1》 Обчищати зерно від лузги.

2》 Обривати, оббивати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшугувати — обшу́гувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обшугувати — ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, діал. 1. Обчищати зерно від лузги. Обшугаю гречку на крупи (Сл. Б. Грінченка). 2. Обривати, оббивати. Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють.., Листя обшугають (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. обшугувати — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  4. обшугувати — ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. 1. Обчищати зерно від лузги. Обшугаю гречку на крупи (Сл. Гр.). 2. Обривати, оббивати. Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб’ють.., Листя обшугають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. обшугувати — Обшу́гувати, -гую, -єш сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132. Словник української мови Грінченка