1. Словник синонімів української мови

обшугувати

ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт (липи), та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав (Терешко) дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); — Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів'ялі листочки (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшугувати — обшу́гувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обшугувати — -ую, -уєш, недок., обшугати, -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Обчищати зерно від лузги. 2》 Обривати, оббивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшугувати — ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, діал. 1. Обчищати зерно від лузги. Обшугаю гречку на крупи (Сл. Б. Грінченка). 2. Обривати, оббивати. Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють.., Листя обшугають (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. обшугувати — ОБШУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. 1. Обчищати зерно від лузги. Обшугаю гречку на крупи (Сл. Гр.). 2. Обривати, оббивати. Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб’ють.., Листя обшугають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. обшугувати — Обшу́гувати, -гую, -єш сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132. Словник української мови Грінченка