1. Словник української мови у 20 томах

обітний

ОБІ́ТНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до обіту; обіцяний.

Цезар богам італійським обіцяну почесть складає: Триста в великому місті присвячує храмів обітних (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обітний — обі́тний прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
  2. обітний — -а, -е, книжн. Стос. до обіту; обіцяний. Обітна земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обітний — ОБІ́ТНИЙ, а, е, книжн. Стос. до обіту; обіцяний. Цезар богам італійським обіцяну почесть складає: Триста в великому місті присвячує храмів обітних (Зеров, Вибр., .1966, 258). Словник української мови в 11 томах