оголення
ОГО́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. оголи́ти і оголи́тися.
Оголені і якісь соромливі у своєму оголенні віти каштанів погойдувались за вікнами (Н. Рибак);
Левицькому були близькі принципи гоголівського гумору і насамперед нещадне оголення засобами комічного потворних недоладностей соціального побуту (з наук. літ.).
2. геол. Місце, де гірські породи виходять на поверхню.
Кілька років тому поблизу села Кутлугузиного .. я знайшов оголення зелених глин, зеленувато-сірих пісків і пісковиків (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оголення — ого́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оголення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. оголити і оголитися. 2》 геол. Місце, де гірські породи виходять на поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оголення — ОГО́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. оголи́ти і оголи́тися. Оголені і якісь соромливі у своєму оголенні віти каштанів погойдувались за вікнами (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах