огудина
ОГУ́ДИНА, и, ж., збірн.
1. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. родини гарбузових); гудина.
Сивувата огудина тільки вкривала землю (з газ.);
Після завершення осінніх посадок прибирають опале листя, .. огудину, бадилля (із журн.).
2. Одна така гілка.
[Микита:] Постривай!.. Побачимо, які будуть дині з тієї огудини!.. (М. Кропивницький);
Тоненький огірочок висить на огудині, немов прив'язаний (С. Журахович);
Лежать отарами кавуни між огудин (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огудина — огу́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- огудина — |о|гудиння, гарбузиння, гудина. Словник синонімів Караванського
- огудина — див. стебло Словник синонімів Вусика
- огудина — -и, ж., збірн. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огудина — БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка... Словник синонімів української мови
- огудина — Огу́дина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- огудина — ОГУ́ДИНА, и, ж., збірн. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина. [Микита:] Постривай!.. Побачимо, які будуть дині з тієї огудини!.. (Кроп., І, 1958, 75); Тоненький огірочок висить на огудині, немов прив’язаний (Жур., Вечір.., 1958, 126). Словник української мови в 11 томах
- огудина — Огу́дина, -ни ж. = огудиння. Словник української мови Грінченка