одноосібницький

ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до одноосі́бник; стос. до одноосібництва.

Здали [хліб]. До зернини. Виконали і перевиконали по одноосібницькому секторі [сектору] на сто дев'яносто відсотків (А. Дімаров);

// Власт. одноосібникові.

Перші десять родин комуни .. заходилися руйнувати всі пережитки одноосібницької свідомості (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноосібницький — одноосі́бницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одноосібницький — -а, -е. Прикм. до одноосібник. || Власт. одноосібникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноосібницький — ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до одноосі́бник. В кооперації взагалі, в сільськогосподарській особливо... Словник української мови в 11 томах