1. Словник української мови в 11 томах

одноосібницький

ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до одноосі́бник.

В кооперації взагалі, в сільськогосподарській особливо, Ленін бачив доступний і зрозумілий мільйонам селян шлях переходу від дрібного одноосібницького господарства до крупних товариських виробничих об’єднань — колгоспів (Рад. право, 2, 1960, 31);

// Власт. одноосібникові.

Перші десять родин комуни.. заходилися руйнувати всі пережитки одноосібницької свідомості (Ю. Янов., II 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноосібницький — одноосі́бницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одноосібницький — -а, -е. Прикм. до одноосібник. || Власт. одноосібникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноосібницький — ОДНООСІ́БНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до одноосі́бник; стос. до одноосібництва. Здали [хліб]. До зернини. Виконали і перевиконали по одноосібницькому секторі [сектору] на сто дев'яносто відсотків (А. Дімаров); // Власт. одноосібникові. Словник української мови у 20 томах