1. Словник української мови в 11 томах

одноосібниця

ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноосі́бник.

— Стривайте, — мовила молодичка Параска, — вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноосібниця — одноосі́бниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одноосібниця — -і. Жін. до одноосібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноосібниця — ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до одноосі́бник 1. – Стривайте, – мовила молодичка Параска, – вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Яновський); Позавчора Секлета, одноосібниця, заколола, так не вівцю, а кабанчика... Словник української мови у 20 томах