одягатися

ОДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОДЯГТИ́СЯ, ОДЯГНУ́ТИСЯ, одягну́ся, одя́гнешся; мин. ч. одя́гся, ла́ся, ло́ся і одягну́вся, ну́лася, лося; док.

1. у що і без дод. Покривати себе яким-небудь одягом.

Наум хутко достав нову свиту, новий пояс, одягається, підперізується (Г. Квітка-Основ'яненко);

Погас місяць, горить сонце. Гайдамаки встали, Помолились, одяглися (Т. Шевченко);

Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм, в якому звик працювати після роботи в школі (М. Томчаній);

* Образно. Щороку вона [груша] знову .. квітла, одягалася в зелені шати, обіцяючи холодок натрудженій людині, а сільській дітворі – груші (М. Томчаній);

// Добирати і носити одяг за певним смаком, модою і т. ін.

Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима – беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок);

Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений і завжди про щось, здавалось нам, думав (О. Довженко);

Струк .. любив з'їсти і одягтися (А. Турчинська);

// ким, за кого. Добирати і носити одяг, наслідуючи кого-небудь; наряджатися кимсь.

– Одягніться прохачкою, та й Господи .. помагай вам! (І. Нечуй-Левицький);

[Олена:] Наталя казала, що одягнеться за циганку та ворожити всім буде (С. Васильченко).

2. розм. Забезпечувати себе одягом.

[Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся. (Леся Українка);

Пішов Грицько очерети косити. – Все ж таки хоч на ті гроші проживу та одягнуся (Панас Мирний).

3. у що і без дод., перен. Покриватися чим-небудь по поверхні.

Монте-Мікеле одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (М. Коцюбинський);

// Покриватися листям.

Німі дерева тихо, урочисто брунькували. О, як вони одягнуться через тиждень, як закрасуються буйно та весело!.. (О. Гончар).

4. чим, перен. Огортатися, оповиватися чим-небудь (туманом, мороком, темрявою і т. ін.).

Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглася синявою (О. Кобилянська).