ознака

ОЗНА́КА, и, ж.

1. Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь; відзнака, відзнак.

Давнішими дослідниками визначались, як істотні ознаки фольклору, масовість його побутування і усність його творення та передачі (М. Рильський);

Викінчений корабель набував у нашій уяві ознак живої істоти (Ю. Яновський);

Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками – викапаний батько (Григорій Тютюнник);

// Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення.

Ясь вступив до хати вже паном, гордо й поважно, без ознаки жадної тривоги, жадного зворушення на лиці (І. Нечуй-Левицький);

Співи нечисленних птахів .. були одинокими ознаками життя в тій широкій, гористій околиці (І. Франко);

В цей час собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан. Це явна ознака, що за парканом хтось є (О. Гончар);

Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик).

2. Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого-небудь.

Як складу на грудях руки, .. За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський);

Він був одягнутий у сіру армійську шинелю, на якій вилискували ознаки командарма (Ю. Яновський).

3. За народними повір'ями, уявленнями – прикмета, що знаменує або провіщає що-небудь.

Народна традиція пов'язує з лелекою на хаті добру ознаку миру, добробуту й щастя у хаті (Ю. Смолич);

– Це добре, – сказав льотчик, – лікар на борту – ознака щастя (Н. Рибак);

– Ще коли кепку з мене вітром зірвало, я подумав – погана ознака... Так і є (М. Руденко);

// За народними повір'ями – явище, обставина і т. ін., що вказує на зв'язок з якою-небудь іншою подією, передує їй.

Від того часу – ознака: коли врожай на кизил – буде холодна зима (Остап Вишня).

4. рідко. Рух (перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.; знак (у 5 знач.).

– Вибачайте, панове! – гукнув Колісник, низько вклоняючись і даючи ознаку, що обід скінчився (Панас Мирний);

Всі оглянулись на бабуню. Бабуня одкашлювалась, хвилювалась, подаючи рукою ознаки, щоб замовкли (С. Васильченко).

△ (1) Рецеси́вні озна́ки – спадкові риси батьківського або материнського організму, які у гібридних нащадків не виявилися.