ознаменований
ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ознаменува́ти.
Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (з публіц. літ.);
// ознамено́вано, безос. пред.
Перемогу ознаменовано салютом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ознаменований — ознамено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ознаменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ознаменовувати. || ознаменовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ознаменований — ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознамено́вувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Ком. Укр., 8, 1966, 22); // ознамено́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах