1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ознаменований

ознамено́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ознаменовувати.

|| ознаменовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ознаменований — ознамено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ознаменований — ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ознаменува́ти. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (з публіц. літ.); // ознамено́вано, безос. пред. Перемогу ознаменовано салютом. Словник української мови у 20 томах
  3. ознаменований — ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознамено́вувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Ком. Укр., 8, 1966, 22); // ознамено́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах