1. Орфографічний словник української мови

ознаменований

ознамено́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ознаменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ознаменовувати. || ознаменовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ознаменований — ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ознаменува́ти. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (з публіц. літ.); // ознамено́вано, безос. пред. Перемогу ознаменовано салютом. Словник української мови у 20 томах
  3. ознаменований — ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознамено́вувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Ком. Укр., 8, 1966, 22); // ознамено́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах