1. Словник української мови у 20 томах

окаряч

О́КАРЯЧ, присл., розм.

Розставивши ноги.

Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (К. Гордієнко);

Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп'як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окаряч — о́каряч прислівник розставившиноги незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. окаряч — Розчепіро Словник чужослів Павло Штепа
  3. окаряч — присл., діал. Розставивши ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окаряч — О́КАРЯЧ, присл., розм. Розставивши ноги. Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (Горд., Дівчина.., 1954, 123); Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп’як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Ле, Наливайко, 1957, 387). Словник української мови в 11 томах
  5. окаряч — Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у. Словник української мови Грінченка