оклигувати

ОКЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛИ́ГАТИ, аю, аєш і ОКЛИ́ГНУТИ, ну, неш, док., розм.

Одужувати, здоровішати.

Параска потроху оклигувала, та дуже помалу .. Дома ледве чапала по хаті (Б. Грінченко);

В госпіталь його привезли контуженим, і він тепер тільки оклигував після контузії (О. Гончар);

Марися, попоївши, хоч і трохи оклигала, та все ж виглядала дуже жалюгідно (Ірина Вільде);

І не квапсь, не рятуй, – Ні, вже не оклигну, Таки вмру (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклигувати — окли́гувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оклигувати — див. ОДУЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. оклигувати — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  4. оклигувати — -ую, -уєш, недок., оклигати, -аю, -аєш і оклигнути, -ну, -неш, док., розм. Одужувати, здоровішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оклигувати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
  6. оклигувати — ОКЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛИ́ГАТИ, аю, аєш і ОКЛИ́ГНУТИ, ну, неш, док., розм. Одужувати, здоровішати. Параска потроху оклигувала, та дуже помалу.. Дома ледве чапала по хаті (Гр. Словник української мови в 11 томах