окоп

ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч.

1. перев. окі́п. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь.

Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (І. Нечуй-Левицький);

Окіп поріс чорнобиллю, шипшиною, увився березкою, хмелем, а дно рову укрилося широколистою лопушиною (Панас Мирний);

– Гей, десятник!.. Дай-но їм лопатки, най удень лагодять окопи навколо волості (М. Коцюбинський).

2. військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець.

Ходимо на саперні роботи в окопи (С. Васильченко);

Сержант Микола Красношапка і з ним ще кілька товаришів снайперів зайняли окоп на передовій (Остап Вишня);

Танк пройшов через окіп... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окоп — око́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окоп — див. перешкода; укріплення Словник синонімів Вусика
  3. окоп — окіп, окопу, ч. 1》 перев. окіп. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь. 2》 військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окоп — (військ) укоп, викоп, див. редута Словник чужослів Павло Штепа
  5. окоп — КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Словник синонімів української мови
  6. окоп — ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч. 1. перев. окі́п. Рів з земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах