окоп
ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч.
1. перев. окі́п. Рів з земляним насипом, валом навколо чого-небудь.
Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (Н.-Лев., II, 1956, 125);
Окіп поріс чорнобиллю, шипшиною, увився березкою, хмелем, а дно рову укрилося широколистою лопушиною (Мирний, IV, 1955, 14);
— Гей, десятник!.. Дай-но їм лопатки, най удень лагодять окопи навколо волості (Коцюб., І, 1955, 38).
2. військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець.
Ходимо на саперні роботи в окопи (Вас., Незібр. тв., 1941, 205);
Сержант Микола Красношапка і з ним ще кілька товаришів снайперів зайняли окоп на передовій (Вишня, День.., 1950, 98);
Танк пройшов через окіп… (Гончар, II, 1959, 376).
Значення в інших словниках
- окоп — око́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окоп — див. перешкода; укріплення Словник синонімів Вусика
- окоп — окіп, окопу, ч. 1》 перев. окіп. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь. 2》 військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окоп — (військ) укоп, викоп, див. редута Словник чужослів Павло Штепа
- окоп — ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч. 1. перев. окі́п. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (І. Словник української мови у 20 томах
- окоп — КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Словник синонімів української мови