окоп
КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Весь сад обкопаний канавою, що поросла жостером, бузиною і бур'яном (Ю. Мушкетик); Кладовище було обкопане глибоким ровом. На окопі росла густа дереза. З одного боку по окопі росли високі верби (І. Нечуй-Левицький); Садки кінчилися великим закопом, порослим колючим терном (П. Панч); Ой у лісі під горіхом викопана фоса (пісня); За вікнами дощ, чути було, як у рівчаках хлюпоче вода (Н. Рибак).
ОКО́П (ОКІ́П) військ. (земляна споруда, що служить укриттям, вогневою позицією та місцем спостереження), ША́НЕЦЬ. Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі (Григорій Тютюнник); Танк пройшов через окіп (О. Гончар); І окопались (наші) там і залягли, по шанцях ворога вогонь відкрили (П. Тичина).
Значення в інших словниках
- окоп — око́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окоп — див. перешкода; укріплення Словник синонімів Вусика
- окоп — окіп, окопу, ч. 1》 перев. окіп. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь. 2》 військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окоп — (військ) укоп, викоп, див. редута Словник чужослів Павло Штепа
- окоп — ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч. 1. перев. окі́п. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (І. Словник української мови у 20 томах
- окоп — ОКО́П, ОКІ́П, око́пу, ч. 1. перев. окі́п. Рів з земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах