оконфузитися

ОСОРО́МИТИСЯ (потрапити в прикре, незручне становище), ОСКАНДА́ЛИТИСЯ розм., ОКОНФУ́ЗИТИСЯ розм. — Недок.: осоро́млюватися, осканда́люватися, сканда́литися. Завзято копала (Леся) ями і не помітила, як долоні взялися пухирями.. Хоч справді було таки боляче, Леся не хотіла осоромитися (А. Хижняк); Від переляку йому хотілося ікати і він насилу стримував себе, щоб не оскандалитися перед комісаром (Д. Бедзик); Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оконфузитися — оконфу́зитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оконфузитися — -ужуся, -узишся, док., розм. Відчути зніяковіння, збентеження, набратися сорому; осоромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оконфузитися — ОКОНФУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док., розм. Відчути зніяковіння, збентеження, набратися сорому; осоромитися. Розмова з ним вимагала великої обережності, і Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. оконфузитися — ОКОНФУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док., розм. Відчути зніяковіння, збентеження, набратися сорому; осоромитися. Розмова з ним вимагала великої обережності, і Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Вільде, Сестри.., 1958, 518). Словник української мови в 11 томах