окрилення
ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Стан за знач. окрили́тися 1.
Було в ній [Ганні] якесь незрозуміле їй самій окрилення (М. Руденко);
Гончар загалом – спостережливий і вдумливий реаліст, але реаліст з міцним романтичним “окриленням” (з наук.-попул. літ.).
2. Дія за знач. окрили́ти 2 і окрили́тися 2.
Саранові починають польоти через кілька днів після окрилення, коли крила їх досить зміцніють (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрилення — окри́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- окрилення — -я, с. Стан за знач. окрилитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окрилення — НАТХНЕ́ННЯ (стан людини, що характеризується припливом її душевних сил, активізацією всіх психічних процесів), НАСНА́ГА, ОКРИ́ЛЕННЯ підсил., ОДУШЕ́ВЛЕННЯ заст., ВІТХНЕ́ННЯ діал. Весь в натхненні молодім Каменяр будує дім (І. Словник синонімів української мови
- окрилення — ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. окрили́тися. Було в ній якесь незрозуміле їй самій окрилення, що походило, мабуть, від прийнятого рішення зробити ці збори переломними в житті колгоспу (Руд. Словник української мови в 11 томах