окрилення

окри́лення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрилення — -я, с. Стан за знач. окрилитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окрилення — ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Стан за знач. окрили́тися 1. Було в ній [Ганні] якесь незрозуміле їй самій окрилення (М. Руденко); Гончар загалом – спостережливий і вдумливий реаліст, але реаліст з міцним романтичним “окриленням” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. окрилення — НАТХНЕ́ННЯ (стан людини, що характеризується припливом її душевних сил, активізацією всіх психічних процесів), НАСНА́ГА, ОКРИ́ЛЕННЯ підсил., ОДУШЕ́ВЛЕННЯ заст., ВІТХНЕ́ННЯ діал. Весь в натхненні молодім Каменяр будує дім (І. Словник синонімів української мови
  4. окрилення — ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. окрили́тися. Було в ній якесь незрозуміле їй самій окрилення, що походило, мабуть, від прийнятого рішення зробити ці збори переломними в житті колгоспу (Руд. Словник української мови в 11 томах