1. Словник української мови у 20 томах

опецькувато

ОПЕ́ЦЬКУВАТО, присл., розм.

Незграбно, важко.

Землевпорядник Дар'їн опецькувато перекочувався з одного кутка табору на другий (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опецькувато — опе́цькувато прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. опецькувато — присл., розм. Незграбно, важко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опецькувато — ОПЕ́ЦЬКУВАТО, присл., розм. Незграбно, важко. Землевпорядник Дар’їн опецькувато перекочувався з одного кутка табору на другий (Ле, Міжгір’я, 1953, 237). Словник української мови в 11 томах